Спосіб призначення та заборгованість по аліментам

СОДЕРЖАНИЕ:
1. Чи має право платник аліментів ставити питання про зміну способу стягнення аліментів?
2. У чому полягає індексація розміру аліментів?
3. У чому різниця норм ч. 2 ст. 191 СК та ч. 1, 3 ст. 195 СК при стягненні заборгованості за аліментами?
4. Яка формула нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів?
5. Яким чином слід застосовувати обмеження в 100% заборгованості при нарахуванні пені?
6. Чи обмежується період нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів?
7. Яким чином розрахувати пеню у випадку застосування до боржника штрафу, передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»?

Чи має право платник аліментів ставити питання про зміну способу стягнення аліментів?

Попередня редакція СК у недостатню міру розкривала питання зміни способу стягнення аліментів.

Так, норма статті 192 СК передбачала змогу зміни розміру аліментів за позовом платника аліментів або одержувача аліментів.

При цьому СК не містив норми, яка б передбачала можливість змінити спосіб сплати аліментів.

Відповідно до позиції ВС України, висловленої в постанові №638/7075/16-ц від 19.03.2018 (http://reyestr/court/gov.ua/Review/73054430), зміна розміру аліментів може передбачати й зміну способу їх присудження.

В цьому ж рішенні ВС України вказав, що право звернутися з позовом про зміну способу стягнення аліментів належить як одержувачу, так і платнику аліментів.

У новій редакції СК законодавець змінив такий підхід. Так, частиною 3 ст. 181 СК передбачено, що вибір способу стягнення аліментів є винятковою прерогативою отримувача аліментів.

Відтак, право зміни способу стягнення аліментів належить саме одержувачу аліментів. У свою чергу, наведена правова позиція ВС України ґрунтувалася на попередній редакції СК, а тому втратила свою актуальність.

У чому полягає індексація розміру аліментів?

Частина 2 ст. 184 СК передбачає, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст. 2,5,9 ЗУ «Про індексацію грошових доходів» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Вказані новели ЗУ «Про індексацію грошових доходів» вирішили тривалу колізію в законодавстві, відповідно до якої в законодавстві був відсутній механізм індексації аліментів, передбаченої СК.

У чому різниця норм ч. 2 ст. 191 СК та ч. 1, 3 ст. 195 СК при стягненні заборгованості за аліментами?

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за десять років.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 195 СК заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Таким чином, правовою підставою звернення за позовом за ч. З ст. 195 СК є виникнення заборгованості після ухвалення рішення про стягнення аліментів під час виконавчого провадження.

Суть пред’явленого позову зводиться до оцінки дій виконавця щодо правильності нарахування аліментів відповідно до рішення суду.

Аліменти за минулий час стягуються відповідно до ч. 2 ст. 191 СК за період до звернення з позовом.

У цьому випадку рішення про стягнення аліментів або відсутнє, або ж охоплює лише наступний період.

Також слід урахувати, що при наявності рішення суду про стягнення аліментів розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення на підставі виконавчого листа та стягнення такої заборгованості проводиться в межах виконавчого провадження.

Підстави для прийняття додаткового рішення суду про стягнення заборгованості за аліментами відсутні.

Яка формула нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів?

Відповідно до постанови ВП ВС від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц (http:// reyestr.court.gov.ua/Revicw/75296544) сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

S = (A₁*1%*Q₁) + (А₂*1%*Q₂) + ... + (A_n*1%*Q_n), де:

S - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів обраховується позивачем на момент подачі позову;
A₁ - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q₁ - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
А₂ - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q₂ - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
A_n - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Q_n - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Яким чином слід застосовувати обмеження в 100% заборгованості при нарахуванні пені?

Ураховуючи формулу нарахування пені, запропоновану в постанові ВП ВС від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц (http://reyestr/court/gov.ua/Review/752965441) обмеження пені (100% заборгованості), передбачене ч. 1 ст. 196 СК, повинне застосовуватися до нарахованої пені за кожен місяць окремо.

Наприклад. Особа має заборгованість по аліментах за січень, лютий 2018 року по 1000 грн за кожен місяць. Умовно пеня нараховується по 01.06.2018.

Формула пені: S = (A₁*1%*Q₁) + (А₂*1%*Q₂)

A₁ (заборгованість за січень) - 1000 грн, Q₁ - кількість днів прострочення - 120 днів (з 01.02.2018 року по 01.06.2018 року). Пеня за вказаний місяць становитиме 1000*1%х 120 = 1200 грн. З огляду на положення ч. 1 cm. 196 СК розмір пені слід обмежити до 100% заборгованості, тобто до 1000 грн.
А₂ (заборгованість за лютий) - 1000 грн, Q₂ - кількість днів прострочення - 89 днів (з 01.03.2018 по 01.06.2018). Пеня за вказаний місяць становитиме 1000*1% х 89 = 890 грн. Розмір пені не перевищує 100% заборгованості, а тому не підлягає зменшенню і буде стягнено в сумі 890 грн.

Загальна сума пені за січень, лютий 2018 року = 1890 грн.

Чи обмежується період нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів?

Позиція ВП ВС у постанові від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15- ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296544) зводиться до того, що у ст. 196 СК України не встановлено жодних обмежень періоду нарахування такої пені.

Яким чином розрахувати пеню у випадку застосування до боржника штрафу, передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»?

Розглянемо це питання на прикладі.

Боржник має заборгованість зі сплати аліментів за 2018 рік у сумі по 1000 грн на місяць протягом року. Загальна сума заборгованості - 12000 грн. 05.01.2019 згідно із ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» до нього застосовано штраф у сумі 20% заборгованості, тобто 2400 грн.

Стягувач ставить питання про стягнення суми пені по 10.01.2019

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом і перераховуються стягувачу.

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ:

Послуги адвоката

Послуги юриста

Корисна інформація